Дводенний Національний ECOBUSINESS FORUM-2021 «ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА: як досягти балансу» розпочав 21 жовтня свою роботу!
Збалансувати економічний ріст та екологічну безпеку, знайти інструменти декарбонізації та підібрати дієві заходи адаптації до змін клімату – такі завдання стоять перед експертами події та її учасниками. Серед тем – сучасні екологічні тренди, стан та перспективи реалізації процесу екотрансформації та ревіталізації вугільних регіонів, існуючі регіональні та національні екостратегії та особливості їхнього впровадження
Незважаючи на те, що природоохоронні реформи в Україні втілюються досить повільно, викликають безліч дискусій, беззаперечним є факт – тема еко стає кроссекторальним питанням і виходить на найвищий рівень вирішення!
Широкий діалог всіх стейкхолдерів (влада, бізнес, громадськість, наука) – основа успішності реформи і руху до сталості, переконані організатори та партнери події. Налагодити зв’язки між підприємствами та владою, здійснити обмін досвідом та пропозиціями стосовно шляхів покращення стану довкілля – над цим працюватимуть понад 60 залучених експертів, 100 учасників офлайн та понад 260 зареєстрованих онлайн.
Програма заходу охопить такі сектори економіки країни як: видобувна промисловість, електроенергетика, металургія, харчова промисловість, транспорт, сільське господарство, ЖКГ (водоканали, комунальні підприємства сфери відходів тощо), а також державний сектор.
Учасники представлені широким колом зацікавлених:
- З боку держави – представники Міндовкілля, Мінекономіки, Міненерго, Мінрегіон, Держенергоефективності, ДЕІ, екодепартаменти міст та областей та ін
- З боку бізнесу – Фармак, Гідроенергоінвест, Сандора, Олком, Інтерпайп, Івано- Франківськ цемент, Екотон, ДТЕК, Арселор Міттал, Укргазвидобування, Кернел, Донбасенерго, Укргазбанк, Укроліяпродукт, Автомагісталь-Південь, Біофарм, Укрбургаз, Уккргазспецбудмонтаж, СКС, Нордікбуд, Західнадрасервіс, КМПЗ, Дікергофцемент, Екоплант, Моршинський завод мінвод, Кока-Кола, Авдіївський коксохім, Укргідроенерго, МХП, Столичний млин, Чорноморськнафтогаз, Lenovo, Епіцентр К, Екотранссінвест, Аеропорт Бориспіль, Адміністрація морських портів України, Волиньобленерго, Укрнафта, Укрпалетсистем та ін.
- Від науки – Державна екологічна академія при Міндовкілля, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Національний транспортний університет, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Київський національний торговельно-економічний університет, Державний університет «Житомирська політехніка», ДУ “Інститут громадського здоров’я ім.О.М. Марзєєва НАМНУ”, Сумський НАУ, ДУ Інститут громадського здоров’я НАМНУ
- Представники ГС – Національний екологічний центр України, Укрцемент, Міжрегіональне бюро екологічного захисту, Біоенергетична асоціація, Вітроенергетична асоціація та ін.
Людмила Циганок, президент Професійної асоціації екологів України, у своєму вступному слові звернулась з закликом до всіх зосередити увагу і зусилля на посилення інституційної спроможності реформ. «Насьогодні є непорозуміння між екологами-теоретиками та екологами-практиками. Перші — створюють законодавчі акти, ґрунтуючись на виключно теоретичних засадах, другі – стикаються з труднощами, застосовуючи створену першими нормативну базу на практиці. В результаті сьогодні деякі природоохоронні закони відстають від життя, а інші — суттєво випереджають європейське законодавство, не враховуючи українські реалії та особливості.
Всі ініціативи мають конектитися з реальністю, повинні підкріплюватися детальними планами реалізації та джерелами фінансування! Втрата часу і «заговорювання реформ» робить Україну неконкурентоспроможною на міжнародному ринку інвестицій та знижує якість життя її громадян», – зазначила Людмила і акцентувала:
«Переконані, в усіх вкрай важливих законопроектах має бути
- відображений прагматичний підхід щодо переходу на нові екологічні норми, відсутня жорстка прив’язка до європейських норм (Україна не є стороною переговорів при їх визначенні)
- надані більш прозорі механізми реалізації
- прогнозованість реформ для всіх суб’єктів взаємодії»
Дводенний форум всі напрацювання зафіксує резолюцією.
Прес-служба ПАЕУ