ПЛАТФОРМА ВЗАЄМОДІЇ «ЕКОПРОФЕСІЇ МАЙБУТНЬОГО – МАЙБУТНЄ ЕКОПРОФЕСІЙ» була проведена сьогодні, 24 листопада. Ініціатива, що зібрала понад 834 учасників з усіх куточків України організована Професійною асоціацією екологів України та Національним центром сталого розвитку в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансування урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Проєкт із взаємодії майбутніх природоохоронців, екологів-практиків та науковців засновано у 2020 році і кількість зацікавлених цьогоріч суттєво зросла.
Людмила Циганок, засновниця проєкту, президентка Професійної асоціації екологів України, СЕО Ecobusiness Group, шеф-редакторка журналу «Екологія підприємства», експертка ПРООН у вступному слові зазначила: «Спеціальність «еколог» звучить гордо і престижно,.. але не в Україні (поки що), де найтяжчою проблемою для екологів-випускників є питання працевлаштування.
 |
 |
Що робить еколог сьогодні?
Йому постійно доводиться вивчати технологічні процеси, обладнання, вичитувати робочі проєкти, співпрацювати з розробниками проєктно-нормативної документації, знаходити спільну мову з постачальниками послуг, укладати договори і багато іншого.
Зараз в Україні можна виділити багато напрямків, за якими працював би еколог: природоохоронна діяльність, еколог на підприємстві, екологічна політика, екологічний менеджмент, аудит і страхування, громадські та державні організації, науково-навчальний напрямок.
Щодня з Professional Association of Ecologists of Ukraine ми працюємо над підвищенням престижу професії еколога, а щоб показати майбутнім екологам широкі можливості кар’єрного зростання, ми запросили до широкого діалогу екологічну спільноту».
Сам формат заходу передбачав включення 6 інтерактивних студій
- У місті Києві спільнота була представлена виступами Вікторії Хрутьби,
д.т.н., професора, завідувачки кафедри екології та безпеки життєдіяльності Національного транспортного університету, заступника голови підсекції 101 “Екологія” науково-методичної ради МОН України, експерта Національного Агентства забезпечення якості вищої освіти, співголови наукового комітету ПАЕУ та Сергія Бойченка, професора Київської політехніки, д.т.н., голови науково-технічної Спілки хіммотології
 |
 |
 |
 |
 |
 |
- Місто Краматорськ до взаємодії долучилось за координації Олексія Пирікова, к.т.н., спеціаліста з охорони навколишнього середовища (Місцеве самоврядування та реформа децентралізації Програми із відновлення та розбудови миру, ПРООН) та Олександра Лихача, заступника директора екодепартамента.
- Артем Павличенко, перший проректор, професор кафедри екології та технологій захисту навколишнього середовища, НТУ «Дніпровська політехніка» привітав учасників зі студії в м. Дніпро.
- Місто Житомир активно включилось за сприяння Ганни Кірейцевої, заступника декана гірничо-екологічного факультету, доцент кафедри екології Державного університету «Житомирська політехніка»
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
- Богдан Коробко, д.т.н., доцент, лауреат Премії Президента України для молодих вчених, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» активно залучив студентський та науковий актив м. Полтави.
- А від м. Львова з інтерактивної студії виступила Ольга Меньшикова заступник начальника інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 | |
До участі в платформі долучились представники та студенти таких закладів освіти:
- Державний університет «Житомирська політехніка»
- Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського
- Сумський національний аграрний університет
- КНУ імені Тараса Шевченка
- Національний університет кораблебудування
- Національний транспортний університет
- Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
- Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
- Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України
- Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету
- Національний університет водного господарства та природокористування
- Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка
- Київський національний університет будівництва і архітектури
- Криворізький національний університет
- Державний університет інфраструктури та технологій
- Києво-Могилянська академія
- Ганноверський університет ім. Лейбніца (Leibniz Universität Hannover)
- Сумський національний аграрний університет
- Хмельницький національний університет
- Черкаський державний технологічний університет
- ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»
- Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
- Вінницька академія безперервної освіти
- Вінницький національний технічний університет
- Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
- Донбаська національна академія будівництва і архітектури
- Національний авіаційний університет
- Державний університет інфраструктури та технологій
- Боярський фаховий коледж
- ДВНЗ Донецький національний технічний університет
- Львівський національний аграрний університет
- Національна Металургійна академія України
- Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
- Слов’янський хіміко-механічний технікум
- Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка
- Одеський державний екологічний університет
- Ліцей Міжнародних Відносин №51
- Чорноморський національний університет імені Петра Могили
- Університет митної справи та фінансів
- Львівський державний університет безпеки життєдіяльності
- Криворізький державний педагогічний університет
- Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
- Поліський національний університет
- Вінницький національний аграрний університет
- Хмельницький Національний Університет
- Національний університет харчових технологій
- Національний університет біоресурсів і природокористування України, НУБіП
- КНУ ім. Т. Шевченка ННЦ «біології та медицини»
- ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»
- Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного
- Черкаський державний технологічний університет
- Державний біотехнологічний університет м. Харків
- Львівський політехнічний університет
- Сумський державний університет.
- Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка.
- Донбаська національна академія будівництва і архітектури (м. Краматорськ).
Своїм досвідом та баченням шляхів посилення інституційної спроможності поділилися:
Які перспективно затребувані екопрофесії майбутнього?
Екоаналітики у вузьких сферах
Хто: фармакологічні, сільськогосподарські, морські екологи, екоаналітики у будівництві, видобувних галузях тощо.
Що роблять: відповідають за екологічну безпеку на виробництвах та об’єктах, що належать до групи ризику; прогнозують можливі загрози та запобігають їм, знижують кількість виробничих відходів.
Фахівці-екологи
Хто: професіонали всередині компаній, які хочуть стати екологічно відповідальними.
Що роблять: допомагають зменшити негативний антропогенний вплив виробництв.
Фахівці зі зменшення екологічного сліду
Хто: менеджери zero waste, архітектор енергоефективних будівель, еколог-логіст, спеціаліст з рециклінгу.
Що роблять: знижують навантаження на довкілля, зменшують кількість відходів та шкідливих викидів.
Екопропагандисти
Хто: екопродюсери, ековожаті, куратори усвідомленого екотуризму тощо.
Що роблять: допомагають створити екологічне мислення як частину повсякденного життя кожної людини; надихають на турботу про довкілля.
Фахівці з відновлення екосистем
Хто: біоремедіатор, архітектори відновлення екосистем, ветеринари-реабілітологи.
Що роблять: відновлюють ґрунт і рослинний світ, допомагають тваринам, які постраждали внаслідок екологічних катастроф, виправляють наслідки вже завданої шкоди екології.
У 21 столітті екологічне мислення — надпрофесійний навик. Він має бути не лише у фахівців-екологів, а й у всіх, у будь-якій діяльності — від професійної до побутової.
Турбота про довкілля вже частина державної політики, компанії стають екологічно відповідальними. Тому в майбутньому екопрофесії будуть потрібні у всіх сферах життя людини — від видобутку корисних копалин та сільського господарства до туризму та індустрії моди.
Прес-служба ПАЕ
Запрошуємо на навчання у 2021 та 2022